
|
Радішевська Оксана Василівна (Максімова) –народилася 11 березня 1968 року в м. Городок на Хмельниччині. У 1983 році закінчила Городоцьку восьмирічну школу № 3, в 1985 році — СШ №4.Здобувала вищу освіту в 1985-1990 рр. в Чернівецькому державному університеті ім. Федьковича на факультеті іноземних мов. Працювала вчителем іноземної мови в Городоцькій ЗОШ 4. З 1995 року — в районній газеті "Городоцький вісник". Друкувалася у часописі "Українська думка" (м. Лондон), "Дивослово", "Подільські вісті", у періодиці Хмельниччини та Чернівеччини, у збірниках поезій "З-понад Смотрича", «Наступне сонячне коло". У доробку авторки збірки поезій: "Мелодія незримих чарів" (1997), "О, мріє, стрепенись!" (1998), "Пробудження" (1999). Член спілки журналістів з 2000 року. |
|
Раднюк Лілія Йосипівна –народилася 8 жовтня 1963 року в м.Цілинограді Казахської республіки. Потім сім'я переїхала на Україну, в місто Городок.У 1979 році закінчила десятий клас, через півтора року — професійно-технічне училище, одержала диплом з відзнакою. Після народження сина пішла працювати вихователем у дитячий садок "Казка" (1983 р.). Виховувала дітей і заочно навчалася на дошкільному відділі Хмельницького педагогічного училища. У 1986 році одержала диплом з відзнакою. Дитсадок "Казка" став для неї другою домівкою. У вільний час вихователька пише вірші. Твори опубліковані у збірці «Поетичне дошкілля Хмельниччини» (Абетка, 2001) та у альманаху «Городок над Смотричем» (2006). |
|
Рудковська Людмила Францівна –народилася і виросла у великому мальовничому селі Плужне Ізяславського району Хмельницької області. Батьки - службовці (мама працювала медсестрою в дільничній лікарні, батько - бухгалтером в школі-тнтернаті). Закінчила десятирічку з двома четвірками - з алгебри і геометрії.Перші римовані рядки присвячені вчительці, мамі, Батьківщині. Вірш "Мама" був опублікований на сторінках газети "Молодь України" з передмовою "Поетесі - сім років". А вже семикласницею побувала на Всеукраїнському зльоті юних літераторів у Черкасах, збагатилася незабутніми враженнями й непереборним бажанням писати. У 1980 році закінчила середню школу, викладала російську та українську мови в Плужненському СПТУ, через рік перейшла на журналістські "хліби". З 1982 по 1987 рр. навчалася на стаціонарному відділенні факультету журналістики Львівського університету. Потім два роки працювала за направленням на Вінничині, в обласній молодіжній газеті. А в 1989 році доля закинула її в Нетішин, де вже понад півтора десятка літ - кореспондент часопису "Енергобудівник" (ВАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС"). З 2007 року авторка проживає у м.Хмельницькому. У 2003 році видавництво "Гражда" випустило у світ її першу поетичну збірку "Уже тому, що я людина", «Сонячний сувій» (2005). |